Політична мета — знищення та поневолення населення СРСР. Військово-стратегічний план — знищення за 1,5-2 місяці радянських збройних сил — «бліцкріг», захоплення території до Волги, потім до Уралу. На початок Великої Вітчизняної війни Німеччина та її союзники мали на кордоні з СРСР 5,5 млн. чоловік, 3700 танків, 5000 літаків; Радянська Армія — 2,9 млн. чоловік, 1800 важких і середніх танків, 1540 літаків нової конструкції.

1-й період війни (червень 1941 — листопад 1942) Раптовий віроломний напад німецьких армій на СРСР в ніч на 22 Червня. Основні напрямки воєнних дій: північно-західний (Ленінград), західний (Москва), південно-західний (Україна). Прикордонні бої 1941, оборона Брестської фортеці; захоплення німецькими військами Прибалтики, Білорусії, початок блокади Ленінграда; Смоленська оборона 1941-1942; німецько-фашистська окупація України.

Битва під Москвою: вересень-листопад 1941 — оборонні бої; з 5 грудня наступ Радянської Армії (по квітень 1942) — перша велика поразка німецьких військ, крах ідеї «бліцкрігу», початок перелому в ході війни, стабілізація фронту. Створення антигітлерівської коаліції (28 держав).

Червень 1942 року — наступ фашистських військ на південному сході (план — захоплення Поволжя та Кавказу). 17 липня — 18 листопада — героїчна оборона Сталінграда; липень 1942 — листопад 1943 — битва за Кавказ. 2-й період війни (листопад 1942 — кінець 1943) 19 листопада 1942 — 2 лютого 1943 — контрнаступ під Сталінградом, розгром 330-тисячного фашистського угруповання, досягнення корінного перелому в ході війни.

Наступальні операції на Північному Кавказі, Середньому Дону; січень 1943 — прорив блокади Ленінграда. Літо 1943 — тотальна мобілізація в Німеччині і в державах-сателітах. Курська битва (5-11 липня — німецький наступ, 12-15 — контрудари радянських армій, 5 серпня — звільнення Орла і Бєлгорода).

Повна стратегічна ініціатива СРСР до кінця війни. Серпень-грудень 1943 — загальний наступ радянських армій, відступ фашистів за Дніпро, 16 вересня — звільнення Новоросійська, 6 листопада — Києва. Досягнення загальної економічної та воєнної переваги СРСР над фашистською Німеччиною.

Грудень 1943 — квітень 1944 — звільнення Правобережної України, січень-березень — розгром фашистських військ під Ленінградом та Новгородом, квітень-травень 1944 — Кримська операція, червень-серпень — поразка фінської армії, яка завершилася 19 вересня виходом Фінляндії з війни; звільнення Білорусії та Східної Польщі, липень-жовтень — вигнання фашистів з Прибалтики; серпень-вересень — Яссько-Кишинівська операція, вступ Румунії та Болгарії у війну проти Німеччини.

Кінець 1944 року — успішні операції Радянської Армії в Угорщині, Північній Норвегії, Східній Югославії. Кордон СРСР повністю відновлений. Всі союзники Німеччини вийшли з війни.

Червень 1944 — відкриття США та Великобританією 2-го фронту в Північній Франції. Січень-квітень — звільнення території Польщі та більшої частини Чехословаччини, вступ у Східну Пруссію, Померанію, Сілезію; звільнення Будапешта, взяття Відня.

Військові дії на Далекому Сході (9 серпня — 2 вересня). Розгром головних японських сухопутних сил — Квантунської армії забезпечив беззастережну капітуляцію Японії; звільнення Південного Сахаліну та Курильських островів.

Перемога СРСР у Великій Вітчизняній війні — великий подвиг радянського народу.

Понад 11 500 воїнів стали Героями Радянського Союзу, більш ніж 7 млн. нагороджено бойовими орденами та медалями. 

СРСР втратив у Великій Вітчизняній війні понад 28 млн. чоловік (40% усіх загиблих у Другій світовій); матеріальні втрати обчислювалися в 2600 млрд. крб., зруйновано сотні міст, 70 тис. сіл, близько 32 тис. промислових підприємств. 

Вперше ця передача-реквієм прозвучала в ефірі 9 травня 1965 року (20-річчя Великої Перемоги).

В ній — данина пам'яті людям, які загинули в боротьбі з фашизмом в роки війни, любов та пошана до воїнів-переможців, партизанів, підпільників, трудівників тилу, усіх, хто не щадив свого життя в ім'я перемоги над фашизмом; солдатів антигітлерівської коаліції, героїв руху Опору, мужніх борців проти фашизму в Європі.